Покровський Григорій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорій Іванович Покровський
рос. дореф. Григорій Ивановичъ Покровскій
Київський міський голова
1853
ПопередникІван Ходунов
НаступникСемен Личков
1857 — 1860
ПопередникАндрій Бухтєєв
НаступникЙосип Завадський

Народився17 (29) січня 1819
Київ, Російська імперія
Помер18 (30) грудня 1897 (78 років)
Київ, Російська імперія
Відомий якгільдія
ПідданствоРосійська імперія
Рід Покровські
Релігіяправослав'я
Нагородизолота медаль «За старанну службу» на станіславській стрічці для носіння на шиї
Підпис
Будинок родини Покровських на Подолі

Покро́вський Григо́рій Іва́нович (17 [29] січня 1819(18190129)[1], Київ, Російська імперія — 18 [30] грудня 1897, Київ, Російська імперія) — купець ІІ гільдії, Київський міський голова в 1853 та 18571860 роках.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в 1819 році в родині київського купця 2-ї гільдії Івана Петровича Покровського, навчався в Київському дворянському училищі, але не закінчив його.

Починаючи з 1842 року займав виборні посади: депутат для перевірки торгівлі (1842–1845), ратман міської поліції (1846–1849), гласний міської думи1851 року), староста церкви Миколи Набережного1849 року).

Після раптової хвороби та смерті міського голови Івана Ходунова за наказом губернатора справляв посаду міського голови з 27 червня по 5 вересня 1853 року. Продовжуючи бути гласним міської думи, 1854 року обраний засідателем палати цивільного суду.

7 червня 1857 року обраний на посаду київського міського голови та обіймав її до 1860 року.

Помер 18 (30) грудня 1897 року в Києві.

Нагороди

[ред. | ред. код]

У 1858 році нагороджений золотою медаллю «За старанну службу» на станіславській стрічці для носіння на шиї.

Родина

[ред. | ред. код]
  • Дружина — Олександра Андріївна Чайкина.
  • Діти — Софія (1842 — 4 січня 1848), Юлія (1844 — 11 січня 1848), Микола (нар. жовтень 1846), Марія (жовтень 1846 — 24 серпня 1848), Леонід (1847 — 3 травня 1948), Микола (березень 1848 — 1 грудня 1848), Олександра (нар. березень 1848), Володимир (нар. серпень 1850), Людмила (нар. 1854), Софія (нар. 1856)[2].

Родина Покровських володіла будинком на Подолі по Спаський вулиці, нині відомою під фольклорною назвою Будинок Мазепи[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Запис про народження Г. І. Покровського у метричній книзі церкви Миколи Набережного на Подолі // ЦДІАК України, ф. 127, оп. 1012, спр. 1455, арк. 96. (рос. дореф.)
  2. Григорий Иванов Покровский // Украина, дупликаты метрических книг Киевской Православной консистории, 1734–1920 [Архівовано 9 грудня 2015 у Wayback Machine.]. (рос.)
  3. Особняк 18 — поч. 19 ст., в якому проживали родини Сичів-Сичівських, Покровських // Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах. Київ: Кн. 1, ч. 3: С-Я / редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2011. — С. 1546. — ISBN 966-95478-2-2. [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]