Покровський Григорій Іванович
Григорій Іванович Покровський рос. дореф. Григорій Ивановичъ Покровскій | |
---|---|
Київський міський голова | |
1853 | |
Попередник | Іван Ходунов |
Наступник | Семен Личков |
1857 — 1860 | |
Попередник | Андрій Бухтєєв |
Наступник | Йосип Завадський |
Народився | 17 (29) січня 1819 Київ, Російська імперія |
Помер | 18 (30) грудня 1897 (78 років) Київ, Російська імперія |
Відомий як | гільдія |
Підданство | Російська імперія |
Рід Покровські | |
Релігія | православ'я |
Нагороди | золота медаль «За старанну службу» на станіславській стрічці для носіння на шиї |
Підпис | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Покро́вський Григо́рій Іва́нович (17 [29] січня 1819[1], Київ, Російська імперія — 18 [30] грудня 1897, Київ, Російська імперія) — купець ІІ гільдії, Київський міський голова в 1853 та 1857–1860 роках.
Народився в 1819 році в родині київського купця 2-ї гільдії Івана Петровича Покровського, навчався в Київському дворянському училищі, але не закінчив його.
Починаючи з 1842 року займав виборні посади: депутат для перевірки торгівлі (1842–1845), ратман міської поліції (1846–1849), гласний міської думи (з 1851 року), староста церкви Миколи Набережного (з 1849 року).
Після раптової хвороби та смерті міського голови Івана Ходунова за наказом губернатора справляв посаду міського голови з 27 червня по 5 вересня 1853 року. Продовжуючи бути гласним міської думи, 1854 року обраний засідателем палати цивільного суду.
7 червня 1857 року обраний на посаду київського міського голови та обіймав її до 1860 року.
Помер 18 (30) грудня 1897 року в Києві.
У 1858 році нагороджений золотою медаллю «За старанну службу» на станіславській стрічці для носіння на шиї.
- Дружина — Олександра Андріївна Чайкина.
- Діти — Софія (1842 — 4 січня 1848), Юлія (1844 — 11 січня 1848), Микола (нар. жовтень 1846), Марія (жовтень 1846 — 24 серпня 1848), Леонід (1847 — 3 травня 1948), Микола (березень 1848 — 1 грудня 1848), Олександра (нар. березень 1848), Володимир (нар. серпень 1850), Людмила (нар. 1854), Софія (нар. 1856)[2].
Родина Покровських володіла будинком на Подолі по Спаський вулиці, нині відомою під фольклорною назвою Будинок Мазепи[3].
- ↑ Запис про народження Г. І. Покровського у метричній книзі церкви Миколи Набережного на Подолі // ЦДІАК України, ф. 127, оп. 1012, спр. 1455, арк. 96. (рос. дореф.)
- ↑ Григорий Иванов Покровский // Украина, дупликаты метрических книг Киевской Православной консистории, 1734–1920 [Архівовано 9 грудня 2015 у Wayback Machine.]. (рос.)
- ↑ Особняк 18 — поч. 19 ст., в якому проживали родини Сичів-Сичівських, Покровських // Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах. Київ: Кн. 1, ч. 3: С-Я / редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2011. — С. 1546. — ISBN 966-95478-2-2. [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
- 39. 3-й гильдии купец Иван Петрович Покровский / Ревизские сказки купцам и старожилым мещанам города Киева. 30 апреля 1834 // ДАКО. Ф. 280. Оп. 2. Спр. 595. Арк. 21зв–22. (рос. дореф.)
- 24. 2-й гильдии купец Иван Петрович Покровский / Ревизские сказки о купцах и мещанах города Киева. 30 октября 1850 // ДАКО. Ф. 280. Оп. 2. Спр. 991. Арк. 14зв–15. (рос. дореф.)
- Друг О. М., Ковалинський В. В., Мельник О. М. Від війта — до мера. — К. : ДОН-97, 2004. — C. 27. — ISBN 966-7320-00-6. [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Г. И. Покровскій. Некрологъ // Кіевлянинъ. — 1897. — № 350. — 19 декабря. — С. 1. (рос. дореф.)
- Дѣло о доставленіи въ канцелярію Г. Начальника губерніи формулярнаго списка о службѣ Градскаго Главы Покровскаго (1854–1857) // ДАК. Ф. 17. Оп. 4. Спр. 3110. — 11 с. (рос. дореф.)
- Салій І. М. Обличчя столиці в долях її керівників / Іван Салій; [ред. В. Ковалинський]. — К. : Довіра, 2008. — С. 34. — ISBN 978-966-507-226-3. [Архівовано 12 жовтня 2013 у Wayback Machine.]